Слабка вегетація озимих зернових культру та ріпаку негативно впливає на загартовування озимини

За даними моніторингу, проведеного фітосанітарними інспекторами, за аномально теплої погоди звітного періоду повсюди у посівах озимих зернових культур та ріпаку, відмічається слабка вегетація рослин, що негативно впливає на загартовування озимини. Рослини потрапили в стресові умови теплового шоку й при короткому світловому дню розпочалися процеси утворення вузлових коренів, що при різкому зниження температури негативно вплине на виживання рослин, регенерацію, енергію кущіння, наростання вегетативної маси та на формування врожайності в подальшому. Таке явище небезпечне для слабо розвинених посівів озимих.

За вищевказаних погодних умов у посівах озимих зернових культур на 2-4% рослин відмічається розвиток борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей. У степових, подекуди лісостепових областях на полях озимих зернових культур, розміщених після стерньових попередників, продовжується слабке живлення личинок хлібної жужелиці, подальший розвиток та шкідливість яких залежатимуть від погодних умов.

У посівах озимого ріпаку, завдяки наявному коливанню температурних показників та запасу інфекції, прогресують збудники пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, борошнистої роси, осередково бактеріозу (Тернопільська обл.), якими охоплено 1-6, макс. 11-17% рослин (альтернаріоз, пероноспороз - Черкаська обл.). Подекуди в господарствах Тернопільської області в загущених посівах ріпаку на 2-3% рослин відмічено прояв снігової плісені.

На переважній більшості території країни через коливання температур, опади у вигляді дощу, перезволоження ґрунту, затоплення жилих нір, спостерігається послаблення живлення та пригнічення життєдіяльності мишоподібних гризунів. Відмічається загибель звірків (7-20%). Скрізь у посівах озимих зернових та ріпаку нараховується 0,5-2, осередково в полях Івано-Франківської області 3 жилих колоній на гектар. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур виявляється 1-3, в осередках Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Одеської, Сумської, Черкаської та Чернівецької областей 4 жилих колоній на гектарі.

В подальшому загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині ймовірна в разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження. За установлення навіть нетривалого поліпшення умов життя, завдяки біологічній особливості до високої плодючості та спроможності до швидкої зміни фізіологічного стану, популяція гризунів поступово буде відновлювати свою чисельність.

Захисні заходи, здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі, через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.

Волога погода з позитивними температурами сприяє розмноженню комірних шкідників, зокрема кліщів, комірного та рисового довгоносиків, коротковусого та суринамського борошноїдів, борошняного хрущака та інших, які виявлені в фуражному матеріалі господарств центральних та західних регіонів. За виявлення зараженості зерна шкідниками проводять обов‘язкове обеззаражування збіжжя дозволеними препаратами, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.